Гільда Гоббі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гільда Гоббі
Gobbi Hilda
Пам'ятник Гільді Гоббі біля Національного театру в Будапешті
Пам'ятник Гільді Гоббі біля Національного театру в Будапешті
Пам'ятник Гільді Гоббі біля Національного театру в Будапешті
Ім'я при народженніангл. Hilda Emília Gizella Gobbi
Народилася6 червня 1913(1913-06-06)
Будапешт, Австро-Угорщина
Померла13 липня 1988(1988-07-13) (75 років)
Будапешт, Угорщина
ПохованняФаркашреті
ГромадянствоУгорщина Угорщина
Діяльністьакторка, філантропка
Alma materУніверситет театрального та кінематографічного мистецтва (1935)
Роки діяльності1935—1988
ЧоловікГеді Темессі
Ержебет Галкоці
IMDbnm0323576
Нагороди та премії
CMNS: Гільда Гоббі у Вікісховищі

Гільда Гоббі (угор. Gobbi Hilda; нар. 6 червня 1913, Будапешт, Австро-Угорщина — пом. 13 липня 1988, Будапешт, Угорщина)[2] — угорська акторка театру і кіно. Лауреат премії Кошута (1949), Заслужена артистка Угорщини (1950). Онука угорського композитора, диригента та скрипаля Алайоша Гоббі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З 1932 по 1935 рік вчилась в Академії драматичного мистецтва в Будапешті. Зразу після закінчення академії пішла працювати в Національний театр. На час Другої світової війни театр був закритий, тому після його відкриття 1945 року, Гільда Гоббі активно включилась в театральне життя та багато виступала.[3] З 1957 року стала акторкою в театрі Аттіли Йожефа. Була ініціатором створення в Будапешті музею угорського театрального мистецтва. 1979 року пішла на пенсію, але активно брала участь в громадській діяльності. 1982 року стала однією зі співзасновниць театру Иожефа Катони.

До закінчення Другої світової війни грала в театрі в основному в комедіях та фарсах. До 1940—1950-х років розширила свій творчий репертуар. Серед її кращих театральних ролей були Любов Ярова (однойменний твір Тренева), королева Гертруда («Банк-бан» Катони), Ніловна («Мати» за Горьким), «Васса Железнова» (однойменна п'єса Горького).[4] Знімалась у фільмах «Пан учитель Ганнібал» (1956), «Дороття» (1973) тощо. Протягом 20 років брала участь в серії радіопередач «Сім'я Сабо». За всю свою кар'єру зіграла декілька сотень театральних ролей.

Померла в Будапешті 13 липня 1988 року. Похована на кладовищі Фаркашреті.

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]
  • П'ятниця Різі (1938)
  • З пані щось не те(1938)
  • Доктор Іштван Ковач (1942)
  • Саботаж (1942)
  • Магнат Мікі (1949)
  • Яніка (1949)
  • Дивний шлюб (1951)
  • Професор Ганнібал (1956)
  • Вчора (1959)
  • Людина золота (1962)
  • Свято з Пірошкою (1965)
  • «Зірки Еґера» (1968)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://port.hu/jump/person-3718
  2. ↑ Hilda Gobbi. IMDb. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
  3. ↑ Огонек (рос.). Издательство "Правда.". 1 липня 1982. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
  4. ↑ Гобби Хильда // Театральная энциклопедия (под ред. П. А. Маркова). — М.: Советская энциклопедия, 1963. — Т. 2.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гільда_Гоббі&oldid=39472039